Заходи захисту дітей, які прибувають з України під час оголошення військового стану в Україні
1.Хто такі діти без супроводу та діти, які входять до «групи ризику», в умовах напливу біженців з України під час оголошення військового стану в Україні?
Дитина без супроводу
Закон № 200/2010 про режим іноземців в Республіці Молдова визначає неповнолітнього без супроводу як іноземця у віці до вісімнадцяти років, який прибуває на територію Республіки Молдова без супроводу дорослого, який відповідає за нього згідно із законом або юридичним актом до тих пір, поки він не був переданий на фактичне піклування такої особи; це поняття означає також неповнолітнього, який залишився без супроводу після його прибуття на територію Республіки Молдова .
Увага! Положення Закону № 200/2010 поширюються на іноземців під час в'їзду, перебування та виїзду на/з території Республіки Молдова.
Закон № 270/2008 про надання притулку в Республіці Молдова визначає дитину без супроводу як будь-якого неповнолітнього іноземного громадянина, або особу без громадянства, яка не досягла віку 18 років, що прибуває/прибула до Республіки Молдова без супроводу дорослої особи, відповідальної за неї відповідно до закону, а також неповнолітнього громадянина, що залишився без супроводу після його прибуття на територію Республіки Молдова, поки він не був переданий на фактичне піклування такої особи .
Увага! Положення Закону № 270/2008 застосовні до осіб, що клопотають про надання притулку, осіб, які користуються міжнародним захистом, тимчасовим захистом та політичним притулком.
Положення про створення механізму міжсекторального співробітництва з метою виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийняте Рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14.04.2022 р., визначає дитину без супроводи як особу у віці до 18 років, що не має повної дієздатності, яка в'їжджає на територію Республіки Молдова, у тому числі дитина, яка була ідентифікована на території Республіки Молдова, та яка не супроводжується повнолітньою особою, відповідальною за неї згідно із законом або юридичним актом .
Увага! Положення Регламенту поширюються на дітей, які входять до «групи ризику», які прибули з території України під час оголошення військового стану в Україні .
Дитина, яка перебуває у ситуації ризику / входить до «групи ризику»
Закон № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками, визначає дитину, яка перебуває у ситуації ризику – як будь-яку дитину, щодо якої в результаті оцінки встановлено одну або більше ситуацій, передбачених у статті 8 ;
Увага! Відповідно до ст. 2 Закону, діти користуються захистом без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, віросповідання, політичних чи інших переконань, громадянства, етнічної приналежності або соціального походження, статусу, отриманого при народженні, матеріального становища, ступеня та типу обмеження можливостей, специфічних аспектів виховання та освіти дитини, батьків чи інших законних представників, а також незалежно від місцезнаходження дитини (сім’я, навчально-виховна установа, соціальна служба, медична установа, спільнота тощо).
Положення про створення механізму міжсекторального співробітництва з метою виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийняте Рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14.04.2022 р., визначає дитину, яка перебуває у ситуації ризику – як дитину, щодо якої, в результаті оцінки, проведеної при перетині державного кордону, були встановлені особливі обставини, за якими вона може наражатися на ризик порушення прав, встановлених національною та міжнародною нормативно-правовою базою, включаючи торгівлю дітьми.
Увага! Положення Регламенту поширюються на дітей, які входять до «групи ризику», які прибули з території України під час оголошення воєнного стану в Україні
2. Який механізм виявлення та спрямування дітей без супроводу та дітей, які входять до «групи ризику», при перетині кордону у напрямку в'їзду/виїзду та перебувають на території Республіки Молдова?
При перетині кордону в напрямку в'їзду Прикордонна поліція забезпечує виявлення дітей, які входять до «групи ризику» , які потребують негайного втручання органу опіки та піклування, на підставі таких критеріїв:
a) дитина без супроводу;
b) дитина у супроводі неуповноваженої особи;
c) дитина у супроводі законного представника, але є сумніви щодо особи дитини чи законного представника;
d) дитина заявляє, що їй загрожує небезпека або щодо дитини є відомості або є припущення про те, що їй загрожує неминуча небезпека;
e) дитина без документів, що засвідчують її особу, з простроченими, пошкодженими документами чи копіями документів, що засвідчують особу;
f) будь-які інші категорії дітей, які входять до «групи ризику» .
У разі виникнення ситуацій, передбачених у п. а та b, Прикордонна поліція передає дитину відповідальній особі, призначеній територіальним органом опіки за місцем ідентифікації дитини, який працює у пункті пропуску через державний кордон, про що складається акт приймання-передачі.
У випадку з дітьми, щодо яких встановлена безпосередня небезпека, Прикордонна поліція негайно інформує в установленому порядку орган карного розшуку та вживає суворих заходів, спрямованих на припинення, попередження та розслідування злочинних дій, спрямованих проти дитини.
Після виявлення дітей, які входять до «групи ризику», які потребують негайного втручання органу опіки, представники Прикордонної поліції негайно передадуть їх відповідальної особі, призначеної територіальним органом опіки за місцем виявлення дітей.
На території країни
Закон № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками,, зобов'язує ( ст.8 ) місцевий орган опіки самостійно реагувати та/або забезпечувати прийом та реєстрацію повідомлень про дітей, які перебувають у таких ситуаціях: a) коли вони зазнають насильства ; b) коли ними нехтують; c) коли вони бродяжать, жебракують, займаються проституцією; d) коли вони позбавлені догляду та нагляду з боку батьків унаслідок їх відсутності за місцем проживання з невідомих причин; e) коли в них померли батьки; f) коли вони живуть на вулиці, втекли або були вигнані з дому; g) коли їхні батьки відмовилися від виконання своїх обов'язків щодо вирощування та догляду за дитиною; h) коли вони були покинуті батьками; i) коли щодо одного з батьків дитини встановлено міру судової охорони (тимчасова охорона, піклування чи опіка); j) коли вони є жертвами злочинів, або якщо вони знаходяться в одній або більше ситуаціях, зазначених у п . lit. a)-i).
Увага! Закон № 140/2013 поширюється на всіх дітей, без будь-якої дискримінації, у тому числі незалежно від їх громадянства ( ст.2 ).
Постанова Уряду №270/2014 про затвердження Інструкцій з механізму міжсекторального співробітництва в галузі виявлення, оцінки, напряму, допомоги та моніторингу дітей – жертв та потенційних жертв насильства, зневаги, експлуатації та торгівлі, покладає на представників освітніх, медико-санітарних установ та служб соціального захисту, незалежно від їх організаційно-правової форми, в галузі культури, громадського порядку, державна інспекція праці, інші органи влади та громадські установи, наділені повноваженнями у сфері захисту дітей, наступні зобов'язання:
- вести облік надісланих відомостей про випадки підозри на насильство, зневагу, експлуатацію, торгівлю дітьми та/або самостійно реагувати на випадки виявлення підозри на насильство, зневагу, експлуатацію, торгівлю дітьми із застосуванням секторальних процедур;
- негайно проінформувати по телефону місцевий орган опіки, а протягом 24 годин надіслати йому акт про повідомлення випадку, що викликає підозри на насильство, зневагу, експлуатацію, торгівлю дітьми;
- негайно додатково проінформувати:
a) територіальний інспекторат поліції/прокуратуру – у разі, якщо відомо чи підозрюється, що дитина є жертвою злочину/правопорушення;
b) службу швидкої медичної допомоги – у випадку, якщо повідомлення містить інформацію про існування безпосередньої загрози життю або здоров'ю дитини, про спроби самогубства з боку дитини;
c) державну інспекцію праці – у випадку, якщо у повідомленні про випадок, що викликає підозру, є інформація про використання дитячої праці у важких, шкідливих та/або небезпечних умовах праці, а також у роботах, які можуть завдати шкоди здоров'ю чи моральній цілісності дитини.
3. Чи потрібно інформувати органи опіки про зміну місця проживання сімей біженців (з однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої)?
Інформування територіального органу опіки про зміну місця проживання сім'єю біженців з однієї територіально-адміністративної одиниці в іншу здійснюється тільки в тому випадку, якщо ця сім'я перебуває в ситуації ризику, або має під опікою хоча б одну несупроводжувану дитину або хоча б одну дитину на альтернативному догляді (опіка/ опікування; розміщення в сім'ї патронатних вихователів (прийомна сім'я); дитячий будинок сімейного типу).
Органи опіки заздалегідь інформують усіх дорослих – громадян України, які в'їхали до Республіки Молдова починаючи з 24.02.2022 р., під наглядом яких перебуває хоча б одна дитина без супроводу, або хоча б одна дитина, яка перебуває на альтернативному догляді (опіка/опікування; розміщення у сім'ї патронатних вихователів (прийомна сім'я); дитячий будинок сімейного типу), про необхідність постановки на консульський облік у Консульствах України ( мун . Белць, вул. Київська, 143, тел.: 0 231 665 08; мун . Кишинеу, вул. Василе Лупу, 17, тел.: 022 58 21 08).
Положення про створення механізму міжсекторального співробітництва з метою виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийняте Рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14.04.2022 р., чітко встановлює, що особи, призначені згідно з п. 19, забезпечують інформування осіб, що подорожують разом з дітьми, про умови надання міжнародного захисту в Республіці Молдова та про існування екстреної служби 112, а також служби безкоштовної телефонної допомоги дітям ( єдиний національний номер 116 111 ).
4. Яка процедура оцінки застосовується щодо дітей/сімей біженців, які перебувають на території Республіки Молдова?
Процедура оцінки дітей/сімей біженців, що перебувають у ситуації ризику, на території Республіки Молдова здійснюється відповідно до процедури ведення справ, затвердженої Наказом Міністерства Праці, Соціального Захисту та Сім'ї № 96 від 18.05.2016.
5. Чи встановлюється дітям без супроводу, дітям, розлученим з батьками, статус дітей, які (тимчасово) залишилися без піклування батьків? Який орган опіки визначає статус?
Статус дітей без супроводу, дітей, розлучених із батьками, встановлюється відповідно до Закону № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками.
Статус встановлюється територіальним органом опіки, на обліку якого перебуває дитина (за місцем перебування дитини ).
При встановленні статусу та допомоги, яка надається українським дітям, орган опіки враховуватиме найвищі інтереси дитини для повернення в Україну, возз'єднання з біологічною чи розширеною сім'єю, коли є впевненість у безпеці дітей.
Правовий режим, що застосовується до неповнолітніх дітей, які перебувають на території Республіки Молдова без законних представників, передбачено статтею 85 Закону № 200/2010 про режим іноземців у Республіці Молдова
Посилаючись на процедуру усиновлення дітей-біженців з України, відзначаємо про звернення Уряду України до держав, які підписали Конвенцію ООН про права дитини щодо:
- забезпечення контролю пересування дітей-громадян України за кордоном та надання необхідної допомоги;
- уникнення поділу братів та сестер, евакуйованих з України, у процесі прийняття рішення про їхнє розміщення;
- інформування консульських відділів та дипломатичних представництв України про дітей-громадян України без супроводу батьків/законних представників;
- вжиття заходів щодо захисту дітей-громадян України від торгівлі людьми;
- заборони на усиновлення дітей іноземними громадянами та громадянами України , які проживають за межами країни, на період дії закону воєнного часу в Україні.
6. Щодо дітей-біженців може бути встановлена тимчасова опіка?
Тимчасова опіка може бути встановлена як форма захисту щодо дітей-біженців.
7. Хто може мати статус тимчасової опіки: особа, яка супроводжує дитину із України або громадянин Республіки Молдова?
Статус тимчасової опіки може мати особа:
- на фактичному піклуванні якого знаходиться дитина;
- яка була зазначена у заяві батьків/єдиного батька про встановлення тимчасової опіки над її дитиною;
- що висловила свою згоду заявою з посиланням на прийняття якості тимчасового опікуна.
8. Чи беруться за основу українські документи з України у процесі оцінки визначення форми захисту дітей?
У процесі оцінки, встановлення статусу дитини, застосування форми захисту дитини документи, видані українською владою, також братимуться до уваги.
У процесі оцінки в терміновому порядку, екстреного розміщення дитини переклад українських документів не вимагається, оскільки заходи вживаються оперативно в найвищих інтересах дитини.
9. Чи обов'язковий їхній переклад з української мови на румунську?
При визначенні статусу дитини, при розпорядженні про планове розміщення як форму захисту дитини доцільним є переклад документів, копії яких будуть знаходитися у справі дитини.
10. Чи має бути підтверджено владою Республіки Молдова статус дітей-біженців із встановленим статусом «дитина-сирота» або «дитина, позбавлена батьківського піклування» (у розумінні Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування »2005 р.)?
Територіальні органи опіки в Республіці Молдова не повинні повторно підтверджувати статус «дитина-сирота» або «дитина, позбавлена батьківського піклування» для дітей-біженців з України (щодо цього необхідно отримати підтверджуючі документи від української влади).
При цьому обов'язковою є постановка на облік та спостереження за українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, територіальними органами опіки та піклування за місцем перебування дитини.
Увага!!!
Відповідно до ст. 13, ч. 1 "Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" , укладеної в Мінську 22.01.1993, „Документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені органом юстиції або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення.” Конвенція набула чинності щодо Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Узбекистану та України з 26.03.1996; з Азербайджаном та Грузією з 11.07.1996 та з Туркменістаном з 19.02.1998.
http://cis.minsk.by/reestrv2/d...
Відповідно до ст . 15 ч. 1 Договору між Республікою Молдова та Україною про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, укладеного у м. Києві 13.12.1993 р. (набув чинності з 24.04.1995 р.), Документи, виготовлені або засвідчені відповідним органом однієї з Договірних Сторін та скріплені гербовою печаткою та підписом уповноваженої особи, дійсні на території іншої Договірної Сторони без будь-якого спеціального посвідчення. Це саме стосується і копій та перекладів документів, засвідчених відповідним органом. ”.
11. Чи можна встановити форму захисту дитини на підставі протермінованих документів, що засвідчують особу?
У будь-якій ситуації будуть вживатися дії у найвищих інтересах дитини, тобто захист дитини може також бути забезпечений на підставі документів, що засвідчують особу, зі строком дії та/або їх копій, що закінчився.
У процесі встановлення статусу або розпорядження про планове розміщення в особистій справі дитини потрібні копії наявних документів.
12. Як направляти дітей без супроводу, дітей, які входять до «групи ризику», до служб патронатного виховання, що спеціалізуються на допомозі дітям-біженцям (р-н Орхей , р-н Дондушень, р-н Кеушень )?
Направлення без супроводу, дітей, які перебувають у ситуації ризику, до служб патронатного виховання, що спеціалізуються на допомозі дітям-біженцям, може здійснюватися територіальними структурами соціальної допомоги, на обліку яких перебувають діти, за погодженням з територіальними структурами соціальної допомоги в районах Орхей, Дондушень, Кеушень де працюють служби батьківської допомоги, що спеціалізуються на допомозі дітям-біженцям.
13. Який орган опіки розпоряджається термінове розміщення дітей-біженців: територіальний орган опіки чи місцевий орган опіки?
Відповідно до ст. 11 Закону № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками, місцевий орган опіки видає розпорядження про термінове розміщення дитини з інформуванням про це територіального органу опіки.
Разом з цим, згідно з Положенням про створення механізму міжсекторального співробітництва з метою виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийнятому Рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14.04.2022 р., відповідальні особи, призначені територіальними структурами соціальної допомоги, забезпечуватимуть:
- розміщення дитини до соціальної служби з розміщення, у разі, якщо дитина перебуває без супроводу або перебування дитини з неуповноваженою супроводжуючою особою небезпечно;
- направлення дитини відповідно до механізму, встановленого Законом № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками.
В умовах цих положень у період надзвичайного стану негайне розміщення також може бути призначене територіальними органами опіки.
14. Хто супроводжує дитину без супроводу до пункту перетину кордону, щоб передати її уповноваженій особі (у напрямку виїзду з Республіки Молдова, у напрямку в'їзду в Україну)?
Відповідно до Положення про створення механізму міжсекторального співробітництва з метою виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийнятому Рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14.04.2022 р.,
З метою виконання положень:
a) Закону № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками,
b) Постанови Уряду № 270/2014 про затвердження Інструкцій з механізму міжсекторального співробітництва у галузі виявлення, оцінки, напряму, допомоги та моніторингу дітей – жертв та потенційних жертв насильства, зневаги, експлуатації та торгівлі,
c) механізму міжсекторального співробітництва для надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні ,
Міністерство праці та соціального захисту звернеться до територіальних структур соціальної допомоги з проханням призначити відповідальних осіб, доступних 24 години на добу, для прийняття дітей від представників Прикордонної поліції з метою встановлення оптимальної форми захисту, які також здійснюватимуть повноваження законних представників дітей без супроводу або дітей, які супроводжуються неуповноваженими особами.
Увага ! Дитину має супроводжувати представник територіального органу опіки.
15. Чи існує механізм отримання інформації від держави призначення щодо дитини-біженця, яка залишила територію Республіки Молдова?
Органи опіки заздалегідь інформують усіх дорослих – громадян України, які в'їхали до Республіки Молдова починаючи з 24.02.2022 р., під наглядом яких перебуває хоча б одна дитина без супроводу, або хоча б одна дитина, яка перебуває на альтернативному догляді (опіка/піклування; розміщення у сім'ї патронатних вихователів (прийомна сім'я); дитячий будинок сімейного типу), про необхідність постановки на консульський облік у Консульствах України ( мун . Белць, вул. Київська, 143, тел.: 0 231 665 08; мун . Кишинеу, вул. Василе Лупу, 17, тел.: 022 58 21 08).
Територіальний орган опіки передає інформацію про дітей без супроводу або у супроводі неуповноваженої особи 7, 14, 21, 28 числа кожного місяця до Міністерства Праці та Соціального Захисту, а також інформацію про видачу документів про дозвіл на перетин кордону Республіка Молдова, за направленням виїзду 7, 14, 21, 28 числа кожного місяця.
16. Чи може сім'я біженців із дітьми скористатися послугами служби підтримки сім'ї?
Сім'ї з дітьми та діти без супроводу, які отримали форму захисту на території Республіки Молдова, відповідно до Закону № 270/2008 про надання притулку, можуть користуватися всіма заходами соціальної допомоги, які надаються відповідно до чинного законодавства дітям, які є громадянами Республіки Молдова.
Відповідно до положень Постанови Уряду № 889/2013 про затвердження Рамкового положення про організацію та функціонування Соціальної служби сімейної підтримки для сімей з дітьми, одержувачами первинної сімейної допомоги є всі сім'ї з дітьми , які потребують підтримки. Одержувачами додаткової сімейної допомоги є сім'ї з дітьми, які входять до «групи ризику» та/або сім'ї, чиї діти перебувають у процесі возз'єднання, а також сім'ї з дітьми, які перебувають у ситуації ризику розлучення.
Сім'ї з дітьми та діти без супроводу – біженці з України, які в'їхали на територію Республіки Молдова починаючи з 24.02.2022, отримують фінансову допомогу від Верховного комісара ООН у справах біженців. Всю необхідну інформацію можна отримати тут https://dopomoga.gov.md/financ... .
17. У дитини з обмеженими можливостями здоров'я закінчився термін дії ступеня обмеження можливостей здоров'я, чи може вона підтвердити її в компетентних установах Республіки Молдова?
Українські діти з обмеженими можливостями здоров'я, які набули форму захисту на території Республіки Молдова, на умовах Закону № 270/2008 про надання притулку можуть користуватися всіма заходами соціальної допомоги, які надаються відповідно до чинного законодавства дітям-громадянам Республіки Молдова .
Визначення ступеня обмеження можливостей громадян Республіки Молдова та іноземців, зазначених у ст. 2 ч. (1) Закону № 274 від 27 грудня 2011 р. про інтеграцію іноземців у Республіці Молдова, у тому числі дітей віком до 18 років, здійснюється у порядку, встановленому Постановою Уряду № 357/2018 про визначення обмеження можливостей.
Для ініціювання процедури направлення осіб на визначення ступеня обмеження можливостей медико-санітарна установа, в якій знаходиться особа, оформляє направлення за формою F-088/e.
18. Чи має право українська дитина з обмеженими можливостями здоров'я користуватися соціальною допомогою на території Республіки Молдова?
Українські діти з обмеженими можливостями здоров'я, які набули форму захисту на території Республіки Молдова на умовах Закону № 270/2008 про надання притулку, можуть користуватися всіма заходами соціальної допомоги, які надаються відповідно до чинного законодавства дітям-громадянам Республіки Молдова.
Сім'ї з дітьми та діти без супроводу – біженці з України, які в'їхали на територію Республіки Молдова починаючи з 24.02.2022, отримують фінансову допомогу від Верховного комісара ООН у справах біженців. Всю необхідну інформацію можна отримати тут https://dopomoga.gov.md/financ...
19. Чи має право українська дитина з обмеженими можливостями здоров'я користуватись послугами Соціальної служби «Персональний асистент» ?
Українські діти з обмеженими можливостями здоров'я, які набули форму захисту на території Республіки Молдова на умовах Закону № 270/2008 про надання притулку, можуть користуватися всіма заходами соціальної допомоги, які надаються відповідно до чинного законодавства дітям-громадянам Республіки Молдова.
20. Чи може опікун/інша альтернативна особа, така як патронатний вихователь (прийомний батько), батько-вихователь з дитячого будинку сімейного типу в Україні, що знаходиться на території Республіки Молдова, мати такий самий статус по відношенню до дитини, яка перебуває під опікою?
Після призначення владою України ці опікуни несуть ті самі обов'язки, якими вони були наділені як у країні, так і за кордоном.
Увага!!!
Відповідно до ст. 13, ч. 1 "Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" , укладеної в Мінську 22.01.1993, „Документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені органом юстиції або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення.” Конвенція набула чинності щодо Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Узбекистану та України з 26.03.1996; з Азербайджаном та Грузією з 11.07.1996 та з Туркменістаном з 19.02.1998.
http://cis.minsk.by/reestrv2/d...
Відповідно до ст. 15 ч. 1 Договору між Республікою Молдова та Україною про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, укладеного у м. Києві 13.12.1993 р. (набув чинності з 24.04.1995 р.) , Документи, які були виготовлені або засвідчені відповідним органом однієї з Договірних Сторін та скріплені гербовою печаткою та підписом уповноваженої особи, дійсні на території іншої Договірної Сторони без будь-якого спеціального посвідчення. Це саме стосується і копій та перекладів документів, засвідчених відповідним органом. ”.
Органи опіки та піклування спостерігають за дітьми-біженцями, які перебувають під альтернативним доглядом, щоб не допустити їхнього розлучення з офіційними чи неофіційними опікунами.
21. Чи може дитина отримувати соціальну допомогу?
Сім'ї з дітьми та діти без супроводу – біженці з України, які в'їхали на територію Республіки Молдова починаючи з 24.02.2022, отримують фінансову допомогу від Верховного комісара ООН у справах біженців. Всю необхідну інформацію можна отримати тут https://dopomoga.gov.md/financ...
22. Чи можуть патронатні вихователі (прийомні батьки) з України, які в'їхали на територію Республіки Молдова з 24.02.2022 р. з дітьми, які перебувають під опікою, отримувати заробітну плату?
Сім'ї патронатних вихователів (прийомні сім'ї) з дітьми під опікою можуть скористатися допомогою партнерів з розвитку.
Разом з цим, сім'ї з дітьми та діти без супроводу – біженці з України, які в'їхали на територію Республіки Молдова з 24.02.2022, отримують фінансову допомогу від Верховного комісара ООН у справах біженців. Всю необхідну інформацію можна отримати тут https://dopomoga.gov.md/financ...
23. Який порядок оформлення документів для дітей без супроводу - біженців або дітей-біженців у супроводі неуповноважених осіб (у разі відсутності документів, що засвідчують особу, наявності документів зі строком дії, що минув)?
Особа українських дітей з супроводом або без супроводу, без документів та дітей, які не отримали первісних документів, що засвідчують особу, встановлюється Бюро з міграції та притулку відповідно до глави X Закону № 200/2010 про режим іноземців у Республіці Молдова (додаткову інформацію www.bma.gov.md ). Для доступу до послуг Бюро з міграції та притулку територіальні органи опіки забезпечують законне представництво дітей без супроводу.
Пізніше первинне оформлення документів для українських дітей можливе лише на території України.
Діти, яким вже виповнилося 16 років та які мають свідоцтво про народження в оригіналі, можуть звернутися до Консульської служби Посольства України в Кишиніві (вул. Василе Лупу, 17) або Бєльцях (вул. Київська, 143) для запиту на оформлення біометричного паспорта. Ця послуга є платною.
24. Який порядок оформлення документів для дітей, що народилися на території Республіки Молдова?
Відповідно до положень Закону № 100/2011 про акти громадянського стану, Підставами для реєстрації народження дитини та складання запису акту про народження є:
а) медична довідка, що констатує народження дитини, видана медичною установою, в якій відбулося народження;
b) медична довідка про народження, видана приватним медичним закладом, або лікарем, який приймав пологи або до якого мати звернулася після народження дитини (якщо народження сталося поза медичною установою), або приватним лікарем, який прийняв пологи;
c) відповідний протокол та довідка, в яких зазначаються стать та вік дитини, – у разі реєстрації народження знайденої дитини.
За відсутності документів, зазначених вище, реєстрація народження дитини здійснюється на підставі рішення судової інстанції щодо встановлення факту народження дитини конкретною жінкою.
Реєстрація народження здійснюється органом запису актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків.
Якщо ж дитина вже має свідоцтво про народження, видане органами Республіки Молдова, необхідно також підтвердити громадянство в консульській службі Посольства України в Республіці Молдова. Щоб скористатися послугою, батьки/опікуни мають зареєструватись тут https://moldova.mfa.gov.ua/
25. Де можуть оформити документи особи, які перебувають на території Республіки Молдова, в яких термін дії документів, що засвідчують особу, минув/або вони були втрачені?
Якщо документи було втрачено або вкрадено на території Республіки Молдова, необхідно звернутися до поліції, потім – до консульської служби Посольства України в Республіці Молдова. Щоб скористатися послугою, батьки/опікуни мають зареєструватись тут https://moldova.mfa.gov.ua/
У разі закінчення терміну дії документів громадяни України мають звернутися до консульської служби Посольства України в Республіці Молдова. Щоб скористатися послугою, батьки/опікуни мають зареєструватись тут https://moldova.mfa.gov.ua/
26. Документ, що дозволяє виїзд з території Республіки Молдова, видається дитині у супроводі члена розширеної сім'ї, до якої ступені спорідненості?
Положення про створення механізму міжсекторального співробітництва з метою виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийняте Рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14.04.2022 р., покладає на осіб, призначених територіальними органами опіки, відповідальність за оперативну оцінку найвищих інтересів дитини через попередження ситуацій ризику.
27. Чи може дитині бути дозволений виїзд із третьою особою, до якої дитина виявляє прихильність (друг сім'ї)?
Увага!!! Дитину може супроводжувати неуповноважена особа, яка пізніше отримає дозвіл на перетин кордону з дитиною відповідно до Наказу Міністерства Праці та Соціального Захисту № 36 від 05.05.2022 р. про затвердження зразка акту оперативної оцінки найвищих інтересів дитини, яка перебуває в ситуації ризику, та яка приїхала з України під час оголошення військового стану в Україні.
https://social.gov.md/wp-conte... d a.pdf
28. Чи можуть діти віком 16-17 років, які в'їхали до Республіки Молдова без супроводжуючого, залишити територію країни без уповноваженого супроводжуючого?
Виходячи з найвищих інтересів дитини доцільно, щоб її супроводжував законний представник або уповноважений супроводжуючий.
29. Який порядок виїзду з території Республіки Молдова одного з батьків віком до 18 років зі своєю дитиною?
До досягнення 18-річного віку дитина не має повної дієздатності, тобто не має права набувати та здійснювати цивільні права самостійно, особисто приймати на себе цивільні обов'язки та виконувати їх.
Повна дієздатність починається з дня досягнення фізичною особою повноліття, тобто після досягнення нею 18-річного віку.
Одружуючись дитина набуває повної дієздатності. Розірвання шлюбу не впливає на повну дієздатність неповнолітнього. У разі визнання шлюбу недійсним суд може позбавити неповнолітнього повної дієздатності із призначеного судом моменту.
Дитина, яка досягла 16-річного віку, може бути визнана повністю дієздатною, якщо вона працює за трудовим договором або за згодою батьків або законного представника займається підприємницькою діяльністю.
30. Чи вправі орган опіки дати дозвіл на виїзд?
Наділення неповнолітнього повною дієздатністю (зняття опіки) здійснюється за рішенням органу опіки, за згодою обох батьків або законного представника, а за відсутності такої згоди - за рішенням суду.
Таким чином, якщо неповнолітній батько не звільнений від опіки, то він не може перетнути кордон без законної супроводжуючої особи.
31. Чи має право територіальна структура соціальної допомоги надавати списки з іменами біженців, які запитують НДО?
Списки з іменами біженців містять персональні дані, відповідно дотримання положень Закону про захист персональних даних № 133/2011 є обов'язковою умовою для тих, хто опрацьовує персональні дані.
Відповідно до положень ст. 5 Закону, обробка персональних даних здійснюється за згодою суб'єкта персональних даних.
Таким чином, для того, щоб зібрані дані могли бути передані третім особам, має бути підписана згода суб'єкта даних.
32. Відповідно до нормативної бази, затвердженої Міністерством праці та соціального захисту, термін розміщення біженців у центрах тимчасового розміщення становить 3 місяці, чи може цей термін бути продовжений?
Відповідно до пункту 25 Положення про організацію та функціонування Центру тимчасового розміщення біженців, затвердженого Наказом Міністерства Праці та Соціального Захисту № 21 від 26.02.2022 р., біженці розміщуються в центрі безкоштовно на строк, зазначений у заяві, але не більше 3 місяців.
33. Хто має право продовжити цей термін?
Відповідно до пункту 26 цього Положення зазначений термін може бути продовжено на підставі заяви після її розгляду територіальною структурою соціальної допомоги.
34. Чи видає територіальний орган опіки документи, які дозволяють виїзд дітей-біженців із території Молдови?
Відповідно до положень пункту 2 Наказу Міністерства Праці та Соціального Захисту № 34/169 від 22 квітня 2022 р., територіальні органи опіки, відповідальні за прийом дітей від Прикордонної поліції, відповідно до Положення про створення механізму міжсекторального співробітництва з виявлення, надання допомоги та спостереження за дітьми, які входять до «групи ризику», які прибули з території України в період оголошення військового стану в Україні, прийняте Розпорядженням Комісії з надзвичайних ситуацій № 14 від 14 квітня 2022 р., забезпечить видачу акту про дозвіл на перетин державного кордону Республіки Молдова у напрямку виїзду дітям без супроводу або у супроводі неуповноваженої особи.
https://social.gov.md/wp-conte...
35. Чи може дитина з України користуватись медичними послугами?
Згідно з Розпорядженням Комісії з надзвичайних ситуацій № 23 від 30 травня 2022 року дітям віком 0-18 років, біженцям з України надаються медичні послуги, включені до Єдиної програми обов'язкового медичного страхування, від постачальників медичних послуг, включених до системи обов'язкового медичного страхування. Медична допомога надається у закладах первинної медико-санітарної допомоги (за місцем проживання), а також у лікарнях.
36. Чи можуть діти-біженці набути статусу «усиновленої дитини»? Чи можна усиновити дітей біженців із України?
Статус дітей без супроводу, дітей, розлучених із батьками, встановлюється відповідно до Закону № 140/2013 про особливий захист дітей, які входять до «групи ризику», та дітей, розлучених з батьками.
Статус встановлюється територіальним органом опіки, на обліку якого перебуває дитина (за місцем перебування дитини ).
При встановленні статусу та допомоги, яка надається українським дітям, орган опіки враховуватиме найвищі інтереси дитини для повернення в Україну, возз'єднання з біологічною чи розширеною сім'єю, коли є впевненість у безпеці дітей.
Правовий режим, що застосовується до неповнолітніх дітей, які перебувають на території Республіки Молдова без законних представників, передбачено статтею 85 Закону № 200/2010 про режим іноземців у Республіці Молдова.
Посилаючись на процедуру усиновлення дітей-біженців з України, відзначаємо про звернення Уряду України до держав, які підписали Конвенцію ООН про права дитини щодо:
- забезпечення контролю пересування дітей-громадян України за кордоном та надання необхідної допомоги;
- уникнення поділу братів та сестер, евакуйованих з України, у процесі прийняття рішення про їхнє розміщення;
- інформування консульських відділів та дипломатичних представництв України про дітей-громадян України без супроводу батьків/законних представників;
- вжиття заходів щодо захисту дітей-громадян України від торгівлі людьми;
- заборони на усиновлення дітей іноземними громадянами та громадянами України , які проживають за межами країни, на період дії закону воєнного часу в Україні.
